Кобзар
Національна спілка кобзарів України

Єсипок Володимир Миколайович

 
Єсипок Володимир Миколайович

Народився в історичному осередку кобзарства м. Полтаві 1950 року.

Перші навички гри на бандурі отримав від батька Єсипка Миколи Макаровича, бандуриста-аматора. 1957-1966 роки – навчання в музичній школі (перша вчителька – Івашенко Марія Никифорівна). 1966-1970 роки – навчання у Полтавському музичному училищі імені М. В. Лисенка, яке закінчив по класу бандури і сольного співу. У 1975 році закінчив Київську консерваторію за фахом «бандурист – концертний виконавець» (клас бандури проф. Баштана Сергія Васильовича).

З 1976 року – соліст Національного оркестру народних інструментів України. За 25 років роботи в оркестрі створив кілька концертних програм – вокальні твори у супроводі оркестру та власному супроводі на бандурі. У цей період на Українському радіо зроблено ним 26 фондових записів: народні пісні, романси, інструментальна музика.

У 1977 році Володимир Єсипок – переможець та лауреат Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах у номінації бандурист-співак. 1989 року отримує почесне звання Заслужений артист України.

Був серед засновників та ініціаторів створення Всеукраїнської спілки кобзарів (нині НСКУ), з 2000 року – в. о. Голови цієї організації.

Доцент кафедри кобзарського мистецтва та бандури Київського національного університету культури і мистецтв. Ним вперше впроваждена програма курсу Практичне кобзарство. В рамках цього курсу студенти готують сучасні кобзарські літературно-музичні композиції.

Учасник багатьох кобзарських фестивалів та член журі конкурсів бандуристів.

Авторська аудіо-касета – «Ще не вмерла Україна» (фірма Аудіо-Україна, 1991 р.)
Фільм-концерт – «Гей, літа орел» (студія Укртелефільм, 1993 р.)
Редактор та упорядник серії з п'яти збірок репертуару бандуриста – «Гей, вдарте в струни, кобзарі».

Репертуар:

  • «Дума про козака Голоту»
  • «Дума про козака-бандуриста»
  • українські народні пісні:
    • «Гей, літа орел»
    • «Козак Мамай»
    • «Віє вітер»
    • «Удовицю я любив»
    • «Коли б я був Полтавський соцький»
  • «Кров людська – не водиця» (муз. П. Майбороди, слова О. Никоненка)
  • «Зацвіла в долині червона калина» (муз. Я. Степового, слова Т. Шевченка)
  • фантазія «Гомін степів» (муз. Г. Китастого)

З 2007 року – Народний артист України.

Опубліковано:05.05.2007
Автор/Джерело:автобіографія

Соціалізація

Технічне

Valid HTML 4.01 Transitional

Valid CSS

 
2007-2016 © Національна спілка кобзарів України
Копіювання матеріалів сайту без дозволу адміністрації заборонене.
Створила Mirra