Кобзар
Національна спілка кобзарів України

Кобзарські думи – зміст і стиль

 

Цикли дум

Український народний епос – кобзарські думи – зовсім не відповідає своїм розвитком всім відомим світовим епосам, мало теж подібний до російських билин. У думах немає жодних ознак стремління об’єднати розповідь навколо якоїсь центральної особистості. Трапляється, що первісний герой забувається, і переноситься те, що говорилося про нього, на когось іншого.

Деякі дослідники зазначають два «цикли» дум:

  • думи про боротьбу з татарами і турками;
  • думи про боротьбу з ляхами.

Але певнішим буде вважати цей поділ не циклами, а просто групами. До першої групи віднесемо пісні про боротьбу з татарами і турками, про тягар неволі і про втечу з неї. До другої – думи про боротьбу з ляхами часів Хмельниччини та думу про Ганджу Андибера, де висуваються соціальні питання. До цих двох груп можна додати третю:

  • думи побутового змісту («Про вдову і трьох синів», «Про сестру і брата» тощо).

Зміст українських народних дум

Вся історія українського народу пройшла в безупинній боротьбі, вічній війні. Та історія нам передає тільки зовнішній бік, який почасту стоїть в суворій суперечці з внутрішньою стороною життя, з його ідеальним світоглядом. Тільки в народній поетичній творчості розкривається перед нами вся історія душі народу. Думи відбивають головним чином козацьке бойове життя України, але в думах ми не бачимо безроздільного панування військового духу. Туга цілком пронизує їх навіть там, де змальовані козацькі тріумфи.

Основні теми народних дум:

  • Попадання в турецьку неволю – один із найстарших літературних мотивів дум.
  • Тягар неволі – в численних «плачах невольників».
  • Мрія визволення з неволі.
  • Втеча з неволі. Кінець буває як щасливий, так і трагічний.
  • Потурчення – майже в кожній думі про турецьку неволю є також і «потурнаки», «недовірки християнські».
  • Молодий герць з татарином чи турками («Про козака Голоту», «Про Івася Коновиченка»).
  • Самотня смерть козака у степу.
  • Козацька гульня і поділ здобичі.
  • Соціальна боротьба.

Все козацьке життя, яким малюють його думи, пронизане духом товариства. Друге, що кидається в очі в народний думах – сила родинної основи. Вище ж над усе в думах стоїть постать матері.

Стиль української думи

Однією з головних властивостей стилю українських дум є своєрідних віршовий склад, що утворився під впливом схоластичного (силабічного) вірша. Вірш дум має дуже нерівний за кількістю складів розмір, який близько підходить до милозвучної ритмічної прози з римами, причому деякі рядки зовсім не римуються, інші ж мають по декілька відповідних рим підряд.

Основою віршової будови кобзарських дум є паралелізм, що злучає паралельні рядки цілим змістом своїм і формою. Паралелізм проявляється в аналогічному за значенням укладові слів у рівнобіжних рядках і групах віршів, що малюють подібні образи, часом зближені до буквального повторення, або дають контрасти. Із зовнішнього боку паралелізм проявляється у симетричному укладі силабічних груп і приблизно однаковому числу наголосів у рівнобіжних групах.

Склад мови думи почасти виливається у чудову періодичну форму.

Часто в думах зустрічається інверсія, коли додаткове речення стає на перший план, а об’єкт головного речення перетворюється на суб’єкт додаткового, від чого останнє отримує більшу незалежність і силу.

Одна з рис дум – докладність оповідання, точність. Вона надає думі певність, викликає у слухача віру в те, що співає кобзар. Народні дума завжди докладно зазначає час, місце та обставини подій.

Ліричний характер виконання думи змушує співця-кобзаря, коли його захоплюють почуття, або самого звертатися з ліричними виразами до предмету свого оповідання, або вкладати ці вертання до уст героїв.

Фігура плеоназму (переповнення) мови зустрічається в думах дуже часто, чи як просте повторювання, чи як сполучниковий плеоназм. Тавтологія використовується зазвичай синонімічна («срібло-золото», «кайдани-залізо») та корнеслівна («чужа-чужанина», «кляла-проклинала»).

Заспіви і приспіви – необхідні елементи народної творчості. Але заспіви менш збереглися у думах, є думи, які одразу просто розпочинаються з оповідання. Приспіви ж обов’язково вживаються співцями дум, хоча всі вони більш-менш шаблонні.

Серед інших особливостей дум – характерні епічні вислови, своєрідний спосіб малювання розмови між особами, вживання «улюблених» чисел («тридцять літ», «сорок літ»). Число три зустрічається у всіх думах – колись це мало релігійне розуміння, а після стало загальною формулою.

На закінчення про стиль дум можна ще вказати на асиміляцію імен і прізвищ, як наслідок поривання народної думки зрозуміти їх і надати зрозумілої форми. Наприклад, Євпаторія турецькою Гьозлеф – дума переіначила її у Козлов. Трапляються і випадки просто забування і калічення слів. Але частіше незрозумілі слова просто випадають із тексту.

Опубліковано:08.11.2010
Автор/Джерело:Д. Ревуцький «Українські думи та пісні історичні» 1919 рік

Соціалізація

Технічне

Valid HTML 4.01 Transitional

Valid CSS

 
2007-2016 © Національна спілка кобзарів України
Копіювання матеріалів сайту без дозволу адміністрації заборонене.
Створила Mirra